Марченко стала центральною фігурою гучної корупційної справи, яка завершилася 19 березня 2026 року. Вищий антикорупційний суд оголосив вирок народній депутатці, призначивши їй два роки позбавлення волі за отримання хабаря. Ця подія привернула увагу суспільства через деталі схеми, спосіб приховування доказів та обставини воєнного стану.
Вирок ВАКС 19 березня 2026: чому Людмилу Марченко засудили саме до 2 років позбавлення волі
19 березня 2026 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду завершила розгляд і проголосила обвинувальний вирок. Народну депутатку Людмилу Марченко визнали винною за частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України. Це означає організацію злочину групою осіб та зловживання впливом.
Суд призначив основне покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Такий строк обрали з кількох причин. Сума хабаря становила 11300 доларів США, що вважається значним розміром, але не особливо великим. Обвинувачена раніше не мала судимостей, мала малолітню дитину на момент початку процесу та частково співпрацювала зі слідством на пізніх етапах. Суд також врахував, що дії відбувалися в умовах воєнного стану, коли виїзд чоловіків призовного віку обмежений законом.
Обтяжувальними обставинами стали скоєння злочину групою осіб та спроба приховати докази під час обшуку. Прокуратура просила п’ять років ув’язнення, але суд зупинився на меншому терміні через пом’якшувальні фактори. Додаткове покарання передбачає заборону протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Вирок набере законної сили через тридцять днів після оголошення, якщо не надійде апеляція. Багато спостерігачів вважають строк помірним, враховуючи суспільний резонанс та характер злочину.
Хабар 11300 доларів за виїзд за кордон через Шлях: деталі схеми нардепки Марченко та її помічниці
Схема полягала в незаконному внесенні даних до інформаційної системи Шлях. Ця система дозволяє оформлювати дозволи на перетин кордону для волонтерів, водіїв гуманітарних вантажів та інших категорій. Обвинувачені обіцяли за гроші внести відомості про чоловіків призовного віку, аби ті могли виїхати за кордон під виглядом волонтерської діяльності.
Слідство зафіксувало два епізоди. У першому випадку йшлося про 6000 доларів, у другому — про 5300 доларів. Гроші передавалися частинами. Помічниця нардепки Анастасія Колеснік виступала посередницею: вона спілкувалася з клієнтами, домовлялася про суми, отримувала кошти та передавала частину вищій особі. Сама Марченко координувала процес, використовуючи свій статус народної депутатки для впливу на посадовців обласної військової адміністрації.
Клієнтами були чоловіки, які шукали спосіб уникнути мобілізації та виїхати за кордон. Попит на такі послуги в умовах війни був високим, а пропозиція від осіб з доступом до системи Шлях — обмеженою. Обвинувачені заперечували корупційний характер дій, стверджуючи, що гроші були за інші послуги, але докази виявилися переконливими. Система Шлях мала запобігати зловживанням, але в цій справі стала інструментом корупції.
Відео НАБУ: як нардепка Марченко викидала долари через паркан — ключовий доказ у справі
Одним з найяскравіших моментів справи стало відео, оприлюднене Національним антикорупційним бюро. На записі видно, як під час обшуку в приватному будинку обвинувачена біжить до паркана та намагається перекинути пакет з готівкою на інший бік. Цей епізод стався невдовзі після отримання останньої частини хабаря, коли правоохоронці вже прибули з обшуком.
Відео швидко поширилося в мережі та стало вірусним. На ньому чітко видно пачку доларів, яку намагалися позбутися. Обвинувачена пояснювала в суді, що гроші належали помічниці, а викидати їх довелося через дитину вдома, яка могла дістати їх з тумбочки. Суд не прийняв ці аргументи, адже дії свідчили про усвідомлення протиправності та спробу приховати сліди злочину.
Цей запис став символом цинізму схеми. Його використовували в мемах, коментарях та публікаціях. Без нього справа могла розвиватися повільніше, адже відео безпосередньо пов’язувало обвинувачену з готівкою та підтверджувало факт отримання хабаря.
Покарання для Марченко: 2 роки в’язниці + 3 роки заборони на посади — що вирішив ВАКС
Вирок включає не лише ув’язнення, а й суттєві обмеження. Основне покарання — два роки позбавлення волі. Додаткове — три роки заборони обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Для помічниці покарання аналогічне за строком ув’язнення, але заборона стосується організацій, пов’язаних з оформленням документів на виїзд.
Суд врахував пом’якшувальні обставини: відсутність попередніх судимостей, наявність дитини, часткове визнання вини на пізніх етапах. Обтяжувальними стали скоєння злочину групою осіб та в умовах воєнного стану. Вирок Марченко стосується лише епізодів з хабарем, інші обвинувачення не підтвердилися.
Після оголошення вироку в залі суду обвинувачена зберігала спокій. Адвокати вже заявили про намір оскаржити рішення в апеляційному порядку. Якщо апеляцію подадуть, виконання покарання відкладеться до рішення вищої інстанції. Суспільство чекає на подальший розвиток подій.
Справа нардепки від Слуги народу Марченко: хронологія від підозри 2023 до вироку 2026
Історія розпочалася влітку 2023 року. 5 липня помічницю затримали під час отримання частини хабаря. Невдовзі НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили підозру самій народній депутатці. Тоді ж з’явилися записи розмов та відео з викиданням грошей.
11 липня підозру офіційно повідомили за зловживання впливом. Депутатку виключили з партії Слуга народу, але мандат залишився. У вересні 2023 року суд обрав запобіжний захід у вигляді застави понад 50 тисяч гривень.
Протягом 2024–2025 років тривало досудове слідство та підготовка матеріалів до суду. Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила розслідування наприкінці 2023 року, після чого справа надійшла до Вищого антикорупційного суду. Розгляд тривав понад два роки через велику кількість доказів, свідків та клопотань захисту. Засідання неодноразово переносили через різні причини, включно зі станом здоров’я обвинуваченої.
19 березня 2026 року оголошено фінальний вирок. За цей час справа набула широкого розголосу, стала прикладом боротьби з корупцією в парламенті та підкреслила проблеми з системою Шлях під час війни.
Ця справа показує, як корупційні дії в умовах воєнного стану впливають на суспільство. Вирок став сигналом, що посада не захищає від відповідальності, а спроби приховати докази лише погіршують становище. Суспільство чекає на апеляцію та можливе виконання покарання.
Інші новини: Укрзалізниця скасувала Інтерсіті до Харкова 2026
