Володимир Борейко був одним із найвідоміших українських природоохоронців, який присвятив життя захисту довкілля, тварин та етичному ставленню до природи. Його раптова загибель у дорожньо-транспортній пригоді під Києвом 12 березня 2026 року стала великою втратою для екологічного руху країни. Володимир Борейко очолював Київський еколого-культурний центр, написав понад двісті книг і сотні статей, боровся проти браконьєрства, полювання та жорстокого поводження з тваринами. Його діяльність вплинула на формування багатьох законів про охорону природи в Україні.
Трагедія сталася на трасі Київ – Знам’янка поблизу села Яхни. Володимир Борейко перебував на пасажирському сидінні автомобіля Renault Kangoo, яким керував 60-річний чоловік. Водій виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з вантажівкою Scania під керуванням 46-річного водія. Унаслідок аварії Володимир Борейко та водій легковика загинули на місці. Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України. Обставини аварії ще з’ясовуються, але ця подія сколихнула багатьох, хто знав його працю.
Володимир Борейко народився 5 жовтня 1958 року в Свердловську (нині Єкатеринбург). Він закінчив біологічний факультет Донецького університету в 1980 році. З 1982 по 1989 рік працював у Президії Республіканської ради Українського товариства охорони природи та в Державному комітеті УРСР з охорони природи. У 1989 році став директором Київського еколого-культурного центру, який очолював до останніх днів. Володимир Борейко був одним із засновників студентських природоохоронних дружин та асоціації Зелений світ.
Його наукова діяльність охоплювала історію охорони природи, моніторинг флори та фауни, соціологію та філософію екології, екологічну освіту. Володимир Борейко став головним редактором часопису Збереження біорізноманіття і заповідна справа в Україні та міжнародного журналу Гуманітарний екологічний журнал. У 2010 році йому присвоїли звання Заслуженого природоохоронця України, а в 2024 році Київська обласна рада нагородила почесною грамотою за внесок у заповідну справу.
Біографія Володимира Борейка: від народження в Свердловську до лідера українського екологічного руху
Біографія Володимира Борейка розпочалася в промисловому місті Свердловськ, де він народився в родині, далекій від природоохоронної тематики. З дитинства цікавився живою природою, що спонукало до вивчення біології. Після школи вступив до Донецького університету, де здобув фах біолога. Уже в студентські роки брав участь у природоохоронних акціях, які тоді були рідкістю.
Після випуску працював у структурах охорони природи УРСР. У 1980-ті роки боровся за створення нових заповідників, проти вирубки лісів та браконьєрства. У 1989 році заснував Київський еколого-культурний центр, який став платформою для екологічної освіти, досліджень та громадських кампаній. Володимир Борейко перетворив цю організацію на впливовий осередок, що ініціював перепис найстаріших дерев України, протидію полюванням та захист тварин.
Він активно виступав проти дельфінаріїв, цирків з тваринами, промислового полювання. Його праці формували екологічну етику, де людина — не господар природи, а її частина. Володимир Борейко жив у Києві, де продовжував наукову та громадську діяльність до трагічного кінця.
Його біографія — приклад відданості справі. Від звичайного біолога до лідера руху, який вплинув на закони та свідомість тисяч людей.
Трагічна загибель у ДТП під Києвом 13 березня 2026: обставини аварії та повідомлення дружини
Трагічна загибель у ДТП під Києвом сталася 12 березня 2026 року, про що стало відомо наступного дня. Аварія трапилася на трасі Київ – Знам’янка біля села Яхни. Легковий автомобіль Renault Kangoo, де Володимир Борейко сидів пасажиром, виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з вантажівкою Scania. Водій легковика та Володимир Борейко загинули на місці.
Обставини аварії уточнюються. Поліція розслідує за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть кількох осіб. Про трагедію першою повідомила дружина Володимира Борейка — Ольга Мусафірова. Вона написала у соціальній мережі: У ДТП під Києвом загинув мій чоловік, Володимир Борейко, знаний український еколог. Про час та місце поховання наша родина повідомить додатково. Прошу поставитися з розумінням і не телефонувати мені зараз.
Повідомлення дружини сколихнуло громадськість. Багато хто висловлював співчуття, згадуючи його внесок. Трагічна загибель у ДТП під Києвом 13 березня 2026 року стала шоком для всіх, хто знав його як борця за природу.
Дружина Володимира Борейка — Ольга Мусафірова: журналістка, яка повідомила про смерть чоловіка
Дружина Володимира Борейка — Ольга Мусафірова, відома журналістка, власний кореспондент Нової газети Європа в Україні. Вона — лауреатка премії Золоте перо Національної спілки журналістів України, членкиня НСЖУ. Ольга Мусафірова першою повідомила про смерть чоловіка у соціальній мережі, поділившись болем та попросивши розуміння.
Ольга Мусафірова підтримувала діяльність чоловіка, часто висвітлювала екологічні теми. Їхній шлюб був прикладом спільної відданості справі. Після трагедії вона продовжує повідомляти про деталі прощання та поховання.
Дружина Володимира Борейка — людина сильного характеру, яка переживає втрату з гідністю. Її повідомлення про смерть чоловіка стало початком хвилі співчуттів від колег, друзів та шанувальників його праці.
Внесок Володимира Борейка в природоохорону: директор КЕКЦ, 200+ книг, боротьба проти полювання та браконьєрства
Внесок Володимира Борейка в природоохорону величезний. Як директор Київського еколого-культурного центру він організував сотні акцій, досліджень та кампаній. Центр ініціював перепис найстаріших дерев України, протидію браконьєрству, захист заповідних зон.
Володимир Борейко написав понад двісті книг і понад сімсот наукових статей. Серед найвідоміших — серія Історія охорони природи, Екологічна етика, Царські полювання. Він став автором чи співавтором 18 діючих природоохоронних законів України.
Боротьба проти полювання та браконьєрства була його життєвою справою. Він виступав проти трофейного полювання, дельфінаріїв, цирків з тваринами. Його кампанії змінювали суспільну думку та законодавство. Володимир Борейко розвивав екологічну етику, де гуманне ставлення до тварин та рослин — обов’язок людини.
Його праці формували покоління природоохоронців. Внесок Володимира Борейка в природоохорону залишиться назавжди.
Значення Борейка для України: заслужений природоохоронець, зоозахисник та чому його смерть — втрата для екології
Значення Борейка для України величезне. Як Заслужений природоохоронець України він вплинув на заповідну справу, освіту та законодавство. Його смерть — втрата для екології, бо втрачено лідера, який поєднував науку, громадську активність та журналістику.
Володимир Борейко був зоозахисником, який боровся за права тварин. Його ідеї про екологічну етику надихали багатьох. Смерть Борейка — втрата для екології, бо Україна втратила голос, який говорив правду про природу.
Його спадщина живе в книгах, законах, заповідниках. Значення Борейка для України — приклад відданості справі захисту довкілля.
Володимир Борейко залишив глибокий слід в історії українського природоохоронного руху. Його трагічна смерть нагадує про крихкість життя та важливість продовження його справи. Україна втратила велику людину, але його ідеї житимуть далі.
Інші новини: Таблиця коефіцієнтів УЄФА Україна після перемоги Шахтаря
